Життя буває вельми примхливим і непередбачуваним. Воно дивує нас щодня, щогодини і кожної миті. Що буде сьогодні, що трапиться завтра – ніколи достеменно невідомо. У цьому пересвідчилися герої нашої історії – Валерія та Ярослав. Це розповідь про те, як один день змінює усе життя.

Вона – юна дівчина, яка навчається в університеті. Він – перспективний хлопець, який лише розпочав власну справу. Ні Валерія, ні Ярослав не думали про майбутні стосунки, а тим паче про створення сім’ї. Однак доля вирішила по-іншому.

Була пізня осінь. Ось-ось мала настати зима. Перший сніжок вже припорошив міські вулиці. Увечері Валерія поспішала із подругою додoму. Минаючи пішохідний перехід, вона зупинила свій погляд на хлопцеві. Юнак у цю мить був за кермом білого авто. Квапливі дівчата попрямували далі.

Однак вже невдовзі їм у слід хтось вигукнув: “Дівчино, котра година?”. Валерія зібралась шукати свій телефон. Але голос пролунав знову: “Ви не зрозуміли. Я хотів запитати, чи є у вас вільний час?”

Так відбулася доленосна зустріч Ярослава і Валерії. Достатньо було одного погляду, щоб зрозуміти – ця подія невипадкова і особлива. Далі все було, немов у казці: довгі розмови по телефону, нескінченне переписування, прогулянки, походи у кіно.

Вже через два місяці закохані вирушили до Праги. Як і годиться справжній дівчині, Валерія помістила у велику валізу половину свого гардеробу. Коли вони повернулись, Ярослав запропонував жити разом. Валерія погодилася.

Згодом закохана пара вирішила відвідати Єгипет. У подорож поїхали разом із друзями. В останній день відпочинку мала відбутись невелика прощальна вечірка на яхті. Однак через погане самопочуття всі залишились у номері.

Відтак Ярослав і Валерія попливли на яхті у море. Вони дістались до неймовірно романтичного місця, де стояв корабель у формі серця. Тоді юнак став навколішки й почав казати слова, про які мріє кожна дівчина: «Нехай наші серця завжди палахкотять від кохання, що є між нами». Час у цю мить немов зупинився. Валерія нічого не бачила від захоплення. Лише відчувала, як коханий одягає обручку на її палець.

Робота додана: 20.06.17, змінена: 24.06.21

Вгору