Як відомо, вища освіта спрямована не тільки на відтворення знань, а й на активізацію розвитку аналітичних та дослідницьких здібностей молоді. Тож підготовка майбутніх вчених в сфері вищої освіти є дуже важливою.

Доцільно виділити кілька проблемних аспектів, які значно впливають на підготовку науковців і є особливо актуальними сьогодні. Очевидно, для їх врегулювання будуть необхідні політичні та управлінські рішення, без яких не вдасться досягнути прогресу в цьому питанні.

Отож, перший проблемний аспект стосується якості програм підготовки. Зокрема, відповідно до програми підготовки докторів філософії, передбачається, окрім часу на організацію дослідження, від сорока до шістдесяти кредитів годин навчання. Наразі відсутнє системне бачення, яким змістом потрібно наповнити ці години.

Крім того, українські ВНЗ неспроможні офіційно включати у наукове керівництво більше одного спеціаліста, зокрема, коли йде мова про спеціалістів з інших освітніх закладів і навіть із інших держав.

Водночас, важливе значення має інституційна здатність вищого навчального закладу забезпечувати здобувачу зручний доступ до ресурсів, які необхідні для проведення наукових досліджень, зокрема до сучасної англомовної літератури, устаткування, а також лабораторій.

Також здобувачам наукових ступенів, як і загалом науковцям, мають надавати змогу активно обговорювати підсумки власних досліджень не тільки із науковими консультантами, а й з іншими вченими, які працюють над подібними проблемами.

Критично важливо, щоб здобувачі ставали учасниками міжнародних конференцій та семінарів за тематикою своїх дисертацій, адже в цьому випадку не можна обмежитись такими заходами тільки в Україні.