Концепт.
«Японські десерти намаґаші не тільки неймовірно красиві, але й незабутньо пахнуть,»—з такими думками я обрала назву Ірока (колір+аромат) і доповнила витонченим шрифтом.

З символом було складніше. Не могла ніяк визначитися, що ж сюди пасуватиме (як на мій смак), а потім я полізла надихатися існуючими десертами. Взяла декілька видів і відмалювала від руки. Найбільше сподобався блакино-жовтий смаколик — від нього віяло повітряністю, а це було те, що мені потрібно.

Проте сам по собі повний десерт не працював на образ так, як мені хотілося. Лишила відлежатися. І перед сном, після гарненької гри, згадала, що найбільше у тому десерті мені сподобався не він сам по собі, а його квіточка. Вона така… я дивлюся на неї і наче вживу відчуваю аромат намаґаші та слинка тече…