Без Надії.

за кордоном співають пісню про щастя і про любов
лиш дома у мене люди страждають, мріють і знов
співають надії, співають про мрії, співають про край
про тих підлих лайок, які завивають, майбутнє стирають

як нам набридли їхні дешеві, страшні, підлі морди
і навіть на небі їм не пробачать, як підло зривають
з лебідки країни сукню довіри, вони ще не знають
бо ми маєм очі, ми бачим нічого, прийшли знов як орди й руйнують усе

ми вінчані горем у крові героїв, ви нам обіцяли
ви красти почали, ми типу не знаєм, але ж ви збрехали
не чистим шляхом, до рук все прибрали
а нам ви нічого, ні речі, ні дії
ви просто залишили нас без надії

яка в нас красива, родюча і тепла, рідна земля
вона нам себе, за безцін віддала
а ми просто взяли і вбили, саму залишили в безсиллі
ту таку щиру, нашу єдину, тепер вже одну

нам не потрібно просити для себе
самі все ми можемо мати
потрібно віддати, не їм, а для неї
тільки для неї і зможе підняти

досить, не треба, достатньо вже дерти
ми ж можемо встати, вас розірвати
лиш терпимо, що ще сказати

повірте, ми завжди готові
знов будем стояти
тоді ви згадаєте, чому ми обрали і що ви забрали
але буде пізно, ми край наш спасемо
паркани високі знесемо
вас покарає господь, в руках наших сильних
ми ж вас просто покинем, бо маєм те право
пройдуть часи згину, й засяєм яскраво

© Дмитро Машорчак