Є у мене одна історія кохання... великого, взаємного кохання, але вона дуже незвичайна.

Я хочу вам її розповісти.

З першого дня вони були особливі, не такі як всі.
Про таких кажуть - інтелигенція .
Вони були виховані та дуже чистоплотні. Чітко витримували розмежування , та взаємопрвагу.

Спочатку це було не дуже помітно, навіть не звертали увагу, що щось не так.
Але потім, коли вони переїхали в нові апартаменти, це дуже стало відстежуватись.

Їх ніжні поцілунки зранку. Вона не відходила від нього, а він турботливо пригортав її до себе.
Ввечері вони засинали разом. Він займав для них саме комфортне місце в їхному домі.

Я ніколи не бачила іх окремо.

Мене дивувало те, що я спостерігала.

Що тут дивного, скажете ви!?

А дивне є те, що ці відносини між курями. І мало того, це бройлери, термін життя яких 2 місяці.

Отже, настав той день, коли їх треба переробляти.
Спочатку вибирали найкрупніших, і звісно першими пішли півні.

Інші всі перемішались, і ми вже не розуміли хто є хто.
За одинь день всіх переробити сил не вистачило, тому декілька найменших курей ми залишили на потім.

Але зараз не про технічні моменти.

День пройшов, роботу завершено.
Певна частина була продана.

Але настав новий день.

Все як завжди.

Уборка і годування курей, але...

....але вона не витримала...

... не витримала розлуки, не витримала стресу , не змогла жити без свого півника и тихо... відійшла...

Що я відчувала...

... важко передати.

Але я ніколи не думала, що у курей може бути таке кохання.

І це навіть не ті кури, що живуть роками, а саме ті, яких вирощують для споживання.

Зараз вони разом, в своєму курячему раю і їм там добре.
Вони знову засинають разом і, він крилом пригортає її до себе.