Стівен Кінг - Зелена миля
GoodReads: 4.5 | Жанр: магічний реалізм

Зараз буде ошелешуюче зізнання, після якого заздалегідь прошу не кидатись в мене тапками. Серйозно, покладіть ваші, спеціально для такої події придбані, японські гета на місце. ?

Це моє перше повноцінне знайомство з шановним паном Кінгом. Не пойміть мене неправильно, я заочно дуже поважала короля жахів і з піететом ставилася до його робіт.. але особиста зустріч все ніяк не клеїлась.

Ще в період школи взяла в бібліотеці якийсь його не дуже відомий твір (тепер навіть не згадаю який) і закинула після перших же сторінок (тоді в мене ще не було персонального сорту "дочитувального" мазохізму). ? 

В після університетські роки була друга, більш вдала спроба (якщо примушування себе до читання, бо треба повернути позичену в друга книгу, можна назвати успіхом) з пані, її величністю, Мізері. Але знову повз. В цей раз на стілець обвинувачення хочу посадити не пана Кінга, а якийсь ну прям жахливий (в поганому розумінні цього слова) український переклад. 

І ось тепер, натхненна невпинною підтримкою автором України, руки дійшли до “Зеленої милі”. І нарешті, з третьої спроби (моє улюблене число до речі (совпадєніє? нє думаю!) я вважаю моє знайомство відбувшимся. ?

Попри те що я, кіноман в душі, очевидячки бачила фільм (але про це якось іншим разом на іншому каналі), читати книгу було напрочуд цікаво. Фільм практично не відступає від тексту книги, що ніяк не погіршило мій читацький досвід (тут я звісно трохи лукавлю, бо саспенсу було б більше не знай я сюжету).

У своїй милі король жахів відходить від традиційного горору і зосереджується на драмі. Показуючи систему покарання зсередини, на фоні щемливої історії про людину з великим серцем. ?‍✈️

Яким же все таки депресивним місцем являється тюрьма. Не тільки для ув’язнених, а й для її співробітників. 

Багато самоповторів і води не дали мені беззастережно закохатися в автора, але зняти шляпу перед його творчістю я тепер офіційно можу.

4 містера Джинґлза з 5 ?