Санаторій, Сара Пірс
GoodReads: 3.4 | Жанр: трилер
Обкладинка книги спрацювала як оманлива стильна обгортка смаколика, що обіцяє оргазмічно-смачний альпійський шоколад всередині, а натомість виявляється банальним прісним льодяником. Ех, таку цукерочку і так профукати… ?
Стандартний whodunit в пейзажах заблокованого лавиною готелю зі своїм неврівноваженим Еркюлем у вигляді психологічно травмованої детективки.
За цікавою анотацією і стильовою обкладинкою ховається банальний сюжет, головна героїня, що дратує, і однотипні другорядні герої. Все якось надто надумано і непереконливо. Загалом досить невиразний вийшов трилер. ?♀️
Найбільшим розчаруванням став образ головної героїні. Фейспалми від її вчинків набили мені синець на лобі. Я можу пробачити її постійне ниття і рефлексію але тупість зроблених нею виборів - ніт. У спойлерній частині відгуку нижче обговоримо це більш об'єктивно.
Фінал збив з ніг своєю абсурдністю. Розгадка нецікава, атмосфера не дотягує. Загалом, провал по всіх фронтах з вишенькою у вигляді невнятної героїні, що вічно потіє.?
З плюсів: книга читається напрочуд легко і буде файно красуватися у вас на полиці. Та й сюжетна лінія з минулим туберкульозного санаторія не така вже й погана.
Із того, що пам'ятаю по фейспалмах, коротко:
Досвідчена поліцейська, котра вже колись погоріла на тому, що мало не померла пішовши на завдання без підкріплення, n-ну кількість разів чуть не помирає через те, що не сказавши нікому, йде на самоті або з не підготовленими людьми без озброєння чи плану, фігзна куди в пошуках вбивці (на вулицю під час лавини, в пентхауз, в технічний відділ, в підвал, в кабінет, до басейну). І це притому, що в готелі з нею живе її хлопець і брат, банальний мінімум опори в даній ситуації. ?♀️
Кліше з фінальною розмовою антагоністки з головною героїнею навіть обговорювати не хочется. Поганцям завжди кортить детально розказати свій план перед тим як остаточно програти. Але мотив…ой йой…
Ти хочеш помститися братові, за те, що той проігнорував твоє згвалтування (яке навіть з уст самої Сесиль не звучить як реальне згвалтування, вона кохала його, взаємно почали “almost get caught” гру, яку він логічно завершив сексом). Але ж як це бляха в’яжеться з жорстокими вбивствами, відрізаннями пальців і тд?
Короче кажучи, якийсь хворий фемінізм у авторки вийшов… А така ж багатообіцяльна була книжка...?