Нормальні люди, Саллі Руні
GoodReads: 3.8 | Жанр: ♡ драма
Фейсбук доволі довго підсовув мені якісь загадкові цитовані кадри з філософськими роздумами, невідомої мені але приємно-таємничої, пари з кінострічки “Нормальні люди”. Тож коли я випадково натрапила на книгу - було гріх не прочитати її. ?
Але, спойлер, не все то золото, що ніфіга не золото.
“Нормальні люди” - це історія передружби і недокохання між юнаком і дівчиною з різних соціальних верств.
Я відчувала себе в середині душної тісної кімнатки обвішаної сюжетними рушницямі, котрі так ніколи і не вистрелять. ?♀️
Усі підняті авторкою теми гострих соціально-психологічних проблем, ментального здоров’я, абьюзу, соціальної нерівності були надто поверховими і не розкритими. Всі заявлені проблеми лиш озвучені тлом, якогось сенсового навантаження в сюжеті вони так і не отримають.
Те, що починалось як young adult з амбіціями глибокої драми, для мене особисто, перетворилось на прісну підліткову мелодраму. Герої книги плакатимуть частіше, ніж у вас буде з’являтися бажання плакати через них.
А ще, а ще! Сама авторка назвала свій роман «марксистською історією кохання». Головні герої читатимуть «Маніфест комуністичної партії» та відвідуватимуть акції протестів проти Ізраїлю. WTF? ?
А також, готуючись до рецензії натрапила на змістовну статтю в DailyMail про радикальні політичні ідеї, які письменниця повсякчас інтегрує в свої твори. Тобто Не-Такі-Вже-й-Нормальні Люди це не випадковість, а закономірність. Я вже мовчу про її відношення до війни в Україні.