Чому нам не обійтися без підготовки своїх інженерних кадрів?

Робити свою справу може кожен. Та не кожен зможе поєднати у собі роль фахівця та наставника. Проте людині, з якою мені пощастило поспілкуватись, це вдалось. ОЛЕКСІЙ ТРЕТЬЯКОВ — менеджер з навчання та розвитку, який проводить заняття з інженерного курсу: «опору матеріалів деформації та руйнування» у компанії «Прогрестех-Україна».
– Олексію, розкажіть, як давно уже працюєте у цій сфері?
– Я працюю в компанії «Прогрестех-Україна» з 2016 року, тобто, вже 8 років.
– У чому заключається ваша робота?
– Разом з колегами з нашого відділу розвитку персоналу ми розробляємо програми підготовки для систематичних тренувань кандидатів на технічні вакансії та підвищення кваліфікації наших інженерних фахівців, постійно удосконалюємо програми відповідно до актуальних потреб проєктних підрозділів та, власне, проводимо саму підготовку. Також, крім викладання вступного курсу, який є містком у світ міцності конструкцій, я беру участь у підготовці низки публікацій технічного спрямування, що поширюються на наших корпоративних сторінках в соцмережах.
– Цікаво дізнатись про те, що було сказано вами стосовно корпоративних сторінок. Чому ви вважаєте це важливим?
– Я пишаюся тим, що маю честь працювати у компанії, філософія бізнесу якої практично на 100% збігається з моїми власними переконаннями. Дуже приємно, що керівництво компанії чітко розуміє, що не зможе тут, у нашій Україні, заробляти гроші, якщо не буде інтенсивно вкладатись у розвиток нашого суспільства загалом та освіти, зокрема. Тому сторінки нашої компанії у соціальних мережах є не стільки нашою візитною карткою, скільки платформою для «пропаганди» сучасної інженерної справи та ідей про те, що без участі у максимально високотехнологічних проєктах із високою доданою вартістю у нашого народу не вийде стати багатим та посісти гідне місце в європейській родині народів. А це, своєю чергою, вимагає від нас та нашого суспільства постійного клопотання про фундаментальну освіту. Тому, окрім сторінок компанії, ми створили добрий десяток окремих спеціальних груп у Фейсбуці, де викладаємо розповіді про найважливіші для інженерної справи теми з цілої низки класичних інженерних курсів та дуже стараємося поширювати їх серед студентів наших українських університетів.
– А чому обрали саме цей фах?
– Інженерія – це мій спадок: мої батько, мати та дід працювали інженерами та мали авіаційну освіту. Тож, я виріс в оточенні людей, які завжди розуміли та намагалися донести до навколишніх ідею про те, що бути заможним може тільки те суспільство, значна частина якого зайнята у сфері високотехнологічної інноваційної діяльності.
– Яка ваша улюблена цитата?
– Коли ти йдеш купувати дриль, вкрай важливо пам'ятати про те, що тобі потрібен не дриль, а отвори, які з його допомогою можна зробити (с)
– Повчально. Певно, щоб досягти всього, що зараз маєте, вам довелось «купити не один дриль». З чого починали свій шлях?
– Закінчивши авіаційний університет, я пішов працювати в галузеву випробувальну лабораторію, що займалася розрахунками та тестуваннями каркасів різних конструкцій, зокрема авіаційних. Там поступово пройшов шлях від техніка до наукового співробітника, здобув науковий ступінь. Саме ця робота та професійний колектив лабораторії дали мені змогу стати фахівцем у галузі міцності. Одночасно займався інженерним фрілансом та викладав у ЗВО. Війна з Росією, що почалася 2014 року, завдала гарту нашій системі освіти. Треба було швидко пристосовуватись до нових викликів, привносити відповідні зміни в систему освіти, що досить складно зробити в державному секторі. Тож, врешті, я погодився на пропозицію зайнятися такою самою роботою, тільки вже у приватній інженерній компанії, про що досі жодного разу не пошкодував.
– На вашу думку, зараз представникам вашої спеціальності легше дається пошук роботи, ніж вам на початку своєї діяльності?
– На жаль, протягом останніх років у нашому суспільстві з незрозумілої для мене причини зростає відчуження до будь-яких технічних професій. При цьому ці професії залишаються об'єктивно необхідними, тож зменшення кількості охочих йти в інженерію призводить до безупинного зростання пропозицій для таких фахівців від роботодавців. Саме тому останнім часом зарплати професійних промислових робітників та, особливо, інженерів у приватних компаніях невпинно зростають, випереджаючи інфляцію та збільшення цін. Наприклад, зараз середня зарплата інженера-конструктора у приватних фірмах України становить близько 25 тис. грн., за середньої зарплати у країні - близько 16 тис. Водночас мінімальна «стартова» зарплата у нашій компанії становить 30 тис. грн. (уже після сплати податків). При цьому складається суперечлива ситуація. З одного боку, кваліфікований технічний фахівець зараз легко отримує дуже хороші пропозиції від роботодавців. З іншого – складнощі із природничим вихованням в усій галузі середньої освіти та, як наслідок, проблеми у вищій, відділяє величезну кількість українців від самої можливості такими фахівцями стати. Саме тому робота відділу підготовки «Прогрестех-Україна» та схожих команд в інших компаніях, так важлива для забезпечення збереження припливу молодих фахівців у інженерну справу.
– А які знання ви вважаєте найважливішими для інженера у вашій галузі?
– Професія «інженер» не менш широка, ніж, скажімо, «лікар», тому складно виділити конкретні технічні вміння, яких потребують водночас механік, електротехнік та гідравлік. Важко в цій ситуації сказати щось менш очевидне, ніж те, що будь-який інженер повинен на хорошому рівні володіти математикою та розуміти (саме розуміти, а не просто знати!) той розділ фізики, в якому він працює. Тобто будь-який технічний фахівець має чітко розділяти об'єктивну реальність, дану нам у всій її складності, та потрібний йому набір доволі «примітивних» фізичних моделей, які не беруть до уваги багатьох не надто важливих у цій конкретній ситуації складнощів, без урахування яких цілком припустимо обійтися.
– Що для вас є найскладнішим у роботі?
– Найскладніше переконувати студентів, які приходять до нас на курси, що наше навчання саме по собі не дасть їм змоги стати хорошими інженерними фахівцями. На превеликий жаль, мало хто з них розуміє, що вища освіта - це передусім система взаємопов'язаних знань та практичних умінь такого рівня, який має давати змогу ухвалювати самостійні рішення, нести за них відповідальність та винаходити принципово нові речі. Таку систему не побудувати ні за 3 місяці, ні навіть за рік - не дарма ж для здобуття базової вищої освіти потрібно 4 роки дуже кропіткої роботи! Наше навчання дає змогу дуже поглибити свої знання та опанувати принципово складніші сучасні вміння, але це можливо тільки тоді, коли людина приходить до нас із достатньою базою, яку вона здобула самостійно у своєму ЗВО.
– А як у цілому ви бачите роль наставника в процесі професійного розвитку?
– Принципово важливо розрізняти роль учителів у системі фахової технічної та вищої освіти. У системі спеціальної освіти вчитель показує, що і як правильно треба робити у типових ситуаціях, з якими людина, найімовірніше, зіткнеться у своїй майбутній роботі. Учитель у вищій школі має навчати насамперед принципово інших речей - пояснювати, чому саме так треба робити в тих чи інших ситуаціях, які переваги дає саме цей спосіб та які недоліки заважають застосуванню інших. Саме такі підходи ми намагаємося впроваджувати у нашому навчанні.
– Яку літературу ви б порадили для поглиблення знань у цій області?
– Провідні фахівці у розвинених державах вже досить давно написали десятки тисяч чудових книг з інженерної справи. Їх сотні у кожному навіть відносно вузькому напрямку. Тому варто порекомендувати для початку просто хорошу книгу з фізики. На мою думку, найкращою книгою, прийнятною саме для першого знайомства та розуміння, навіщо фізика потрібна звичайній людині, є «Фізика» Елліота та Вілкокса. Також варто порекомендувати чудові автобіографічні науково-популярні книжки великого американського фізика Річарда Фейнмана «Ви, звісно, жартуєте, містере Фейнман» та «Яка тобі різниця до того, що думають інші?».
– І наостанок, зважаючи на ваш досвід, щоб ви порадили майбутнім фахівцям?
– Найголовнішою порадою, яку дуже легко сформулювати, проте дуже складно виконати, є побажання все своє життя вчитися так, щоб мати змогу докопуватися до справжніх причин та суті будь-якого явища чи події, правильно пояснити їх та використовувати з користю для розвитку нашого суспільства. Пам'ятайте: саме технічні фахівці створили весь світ, який вас оточує у повсякденному житті!