Більше щастя -- давати, аніж брати ( Ісус)

У кожної водойми береги різні. І самі водойми теж. Є океан, море, озеро, річка, струмок, калюжа ( вона теж з "берегами").

На мілководді береги спустошуються, заростають, наче втрачають свою основну функцію - утримувати "велику воду", контактувати з припливами, іноді розширятися...
Мілководдя поступово умертвляє життя... Береги ростуть, ніби утискуючи собою водну живність. Буває, що не залишається і сліду на місці колишнього озера... Або повноводна річка стає струмком, а згодом і мокрого місця не залишає...

Люди теж з берегами -- і різними бувають... У комусь життя вирує і він повноводить, хтось вправно балансує припливи і відпливи, є такі, шо виходять за власні береги, тому їм іноді потрібно загату ставити...
А деякі прогресивно мілководять, поступово збільшуючи власні береги -- ніби заборону на життя.
Краще, коли берегова лінія поза, а не всередині. Останнє усамітнює, ізолює, виснажує, спустошує. Припливи відразу блокуються як недозволені, через сховані внутрішні береги брати від світу не вдається, а віддавати й поготів...

"Більше щастя - давати, аніж брати", - казав Ісус...