Чим більше заглублюєшся у творчість Тараса Шевченка, тим більше розумієш його почуття та страждання від життя.
"Мені однаково чи буду я жить в Україні чи ні"- про що цей вірш, яка була мета поета у написанні цієї поезії?
Я вважаю цей поема з патріотичним нахилом, спонукає пам'ятати свою батьківщину та бути завжди їй вірній, на користь своєї думки можуть бути строчки "малого сліду не покину на нашій славній Україні", це доводить мої аргументи. Тобто стверджує, що навіть звичайні люди, були переконані у силі свого духу, що не хотіли ступати на землю іншої держави, та залишались при своїй думці.
По-перше в вірші торкаються не лише теми любові до рідної землі, а також боротьбу, яку українці подолали та долають досі. Моє переконання грунтується на словах: "Та не однаково мені, Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...", це доводить, небайдужість Тараса до незалежності. Та Шевченко нам демонструє ці думки.
По-друге слова "на нашій , несвоїй землі" , автор важжає що теріторія яку вкрали або демонструють як чужу, це неправильно, що ця земля пережила багато, та всеж таки залишилась нашою. Та особливо мене зворушили слова "В неволі виріс між чужими, I, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру", кріпатство у якому був автор напряму пов'язаний з даним віршом, можна сказати цей вірш автобіографічний.
Отже незалежно від місця проживання ви мусите залишатися українцями та були вірним своїй землі, пам'яти через скільки прошла наша історія та заради чого досі бореться. На моє переконання саме це хотів донести до нас Тарас Шевченко своїми роботами.