Складне життя
Чому життя таке складне, і не може бути хоч трішки простіше, - розмірковував молодий хлопець, сидячи на пероні вокзалу. Здавалося що його коротке життя просякнуте різноманітними складними ситуаціями. Сьогодні він повертався додому у своє село. Там його чекали мати, бабуся та молодший брат, яких не бачив вже два роки. Несподівано біля нього сів літній чоловік, перервавши своєю появою невеселі роздуми. Не встиг юнак добре роздивитися незнайомця, як той сходу звернувся до нього з проханням.
-Можна у тебе попросити трохи води? - хлопець мовчки протягнув пляшку мінеральної.
- Спасибі велике!- подякував старий та зробив кілька квапливих ковтків. Потім ретельно витер горло пляшки, закрив її та віддаючи запитав:
- Щось сталося?
- Ні, з чого ви узяли? - відповів юнак.
- У тебе таке лице ніби пережив атомну війну! – пожартував старенький.
- Можна подумати, що вона вас не обійшла! – відповів йому зухвало хлопець.
Чоловік якось сумно посміхнувся і зітхаючи вимовив:
...........
Продовження у телеграмі....