Сценарій написано під запит замовника

Ми живемо в суспільстві, де дівчині піти до гінеколога - соромно

Мені 18. Сиджу в черзі до лікаря. Черга повна бабусь. Вони перешіптуються, поглядають на мене. Одна зрештою не витримує: «Дівчинко, а скільки тобі років?» Я спокійно кажу — 18. Вони переглядаються та єхидно посміхаються. І наступає тиша повна осуду, наче я осоромилась

А я, блін, прийшла на звичайний плановий огляд. Я знаю, що статеве життя тут взагалі ні до чого — жінка має перевірятись щороку. Тим більше, у моєї бабусі був рак. Але ніхто цього не бачить. Бо ми звикли осуджувати , а не піклуватися. Більше шепотітись у кутку, ніж дати нормальну пораду.

Як лікар, кажу вам щиро: не чекайте, поки півень вкусить. Не чекайте, коли заболить. Просто ходіть щороку до гінеколога. Бо піклуватись про себе — це не соромно, а НОРМАЛЬНО ?