Розкіш краєвидів Дніпропетровщини

Відкривати таємниці стародавніх будівель можна почати з міста Нікополя, а саме, з краєзнавчого музею. Відкритий він 18 травня 1919 року як народний музей витончених мистецтв, у якому налічувалося 688 експонатів. Там можна побачити цінні колекції археологічних пам’яток, кераміки, українських рушників, предметів побуту, зброї запорозьких козаків, культове начиння запорозької Січової Свято-Покровської церкви та рідкісних стародруків. У музеї однією з найбільш визначних предметів культового начиння Січової Святої Покрови Божої Матері була ікона-ставротека Війська Запорозького Низового, що створена у 1747 р. і збереглася до нашого часу, переживши за два з половиною століття не одну війну та соціальні катаклізми.
Наступна не менш цікава зупинка – відвідування Спасо-Преображенського кафедрального собору Криворізької єпархії УПЦ – головного храму м. Нікополя. Храм Преображення Господнього був побудований в кін. XIX ст. в якості домового храму для робітників цегельного заводу. У 1937 році він був закритий, а в 1960 році перетворений на планетарій. Останнім власником будівлі був місцевий радіовузол. Декор і розписи були повністю знищені, а замість хрестів встановлені антени. З 1991 по 1993 р тривав процес повернення храму православній громаді. Зараз собор відреставрований та гостинно запрошує всіх прихожан до себе на богослужіння.
Продовжити подорож можна до неймовірної краси Мальовничого каньйону, який являє собою групу скель, через яку протікає річка Кам'янка. У поєднанні з диким степом, він створює надзвичайної вроди природні ландшафти. Пам'ятка природи розташована біля селища Токівське Апостолівського району. Масив сформований із рожевих, червоних та зрідка сірих гранітів, які є Токівським комплексом мезоархею віком 2770–2600 млн років. Токівські граніти широко відомі також і за межами України як високоякісне облицювальне каміння, визнане універсальним каменем, що піддається всім видам обробки і може бути застосований у всіх видах фактури.
Також дуже цікавою для туриста буде відвідування пам’ятного знаку П.Калнишевському, де знаходився останній старий козачий зимівник. Там зараз працюють археологи на чолі з кандидатом історичних наук, завідуючим відділом археології. Це місце просякнуте історію величної козацької доби та різних тисячоліть, про що свідчать унікальні знахідки, які були знайдені археологами. Це і кремнієві наконечники на стріли, і старовинна амфора з печаткою. За словами завідуючого, знахідки належать грецькій колонії, яка існувала близько 6 тисяч років тому.
Коли сонце невблаганно повисне у самому зеніті, пропалюючи наскрізь повітря, для укриття від виснажливої спеки та смачненько поласувати українськими стравами можна у музеї-корчмі, яка оформлена під українську хатку, з розписами на стінах, сільською атрибутикою, в ній також можна побачити археологічні знахідки козацької доби.
Далі, поспостерігати за видобутком граніту бажаючі матимуть змогу на Київському гранітному кар’єрі. Робітники, немов малесенькі мурашки видніються здалеку. Вони цілими 2-тонними блоками дістають з надр землі зернисту гірську породу, що володіє неабиякими експлуатаційними характеристиками по всьому світу.
Вечоріє…Температура повітря потрохи йде на спад, і нарешті колеса автобуса зупиняються перед чарівно-загадковим краєвидом матінки-природи – Токівським каскадним водоспадом, у народі ще відомий під назвою «Червоне каміння». Місцевість так назвали, бо тут багато граніту червоного кольору. Примітно те, що цей граніт можна зустріти по всій Дніпропетровській області – в архітектурних елементах або монументальних будовах. Сам по собі водоспад невеликий, довжина – близько 14 м з перепадами від декількох сантиметрів до декількох метрів, але шалена сила води, яка з гуркотом і ревом зривається і весело біжить по кам'янистій доріжці русла ріки, зачаровує і вражає своєю неповторною красою.
Ми маємо змогу спостерігати на власні очі за дивовижним світом мальовничих пейзажів, соковитої рослинності та синього неба і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. Хочеться знову і знову мандрувати цим казковим світом під назвою природа, оскільки нам пощастило жити на родючій землі Дніпропетровщини!