«…нині більшість людей не усвідомлює, наскільки ми руйнуємо світ, у якому живемо. Ми поводимось, як малолітні недоумки залишені без нагляду в незрівняному, дивовижному саду, і повільно, але впевнено перетворюємо його на безплідну пустелю за допомогою отрут, пилу, серпів і вогнепальної зброї». Джеральд Даррел

Людина є єдиною істотою, середовищем існування якої є і природа, і суспільство. Вплив обох середовищ на неї є однаково важливим. Унікальність людини полягає в тому, що, будучи залежною від середовища свого існування, вона може не тільки пристосовуватися до нього, а й протистояти йому. З розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів стосунки між природою та суспільством дедалі більше загострюються. Тому актуальними проблемами сьогодення, що стосуються кожного й від яких залежить майбутнє людства, є проблеми екологічні. Особливість їх полягає в тому, що вони мають як загальносвітовий, глобальний так і регіональний характер.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко вважає найбільш важливими викликами, що стоять сьогодні перед Україною, проблеми неякісної питної води, забруднення повітря, деградації земельних ресурсів, знищення лісів, небезпечні геологічні процеси, наслідки Чорнобильської катастрофи, об’єкти військової діяльності.
Однією з найбільш серйозних екологічних проблем сучасної України можна вважати питання утилізації й переробки різних відходів. У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд. тон. Щорічно ця цифра зростає ще на 700-800 тисяч тон. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4% площі України.

Речовини, які виділяються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України на одну суцільну зону екологічного лиха. Адже небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в ґрунт, потрапляють в повітря та ґрунтові води, отруюючи життя на відстані десятків кілометрів від звалища.

Найбільш вражаючим є той факт, що щороку середньостатистичний українець викидає на смітник близько 250 кілограмів побутових відходів. Екологи підрахували, якщо це сміття за рік від усіх мешканців рівномірно розподілити країною, товщина цього шару складе до 10 см. Крім того, з цих 250 кілограмів мінімум 50 можна відправляти не на звалище, а на пункти прийому вторинної сировини, що дозволило б скоротити кількість твердих побутових відходів на 10 мільйонів кубометрів.

Усвідомлюючи необхідність негайного вирішення цієї проблеми, Україна з
1 січня 2018 року зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне. Про це йдеться у Законі України «Про відходи». Згідно із Законом «оброблення (перероблення) відходів – це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення» [1].

Сортування відходів здійснюється у місцях переробки сміття шляхом автоматичного розподілу, а також може відбуватися вручну, в побуті, за допомогою схеми роздільного збору відходів.

Також переробка сміття може бути прибутковим бізнесом. Спалюючи сміття можна отримувати електричну та теплову енергію, а відсортовані відходи можна переробляти. Наприклад, з відсортованої з відходів деревини виготовляють альтернативне органічне паливо — пелети для опалення будинків. З пластикових пляшок роблять гранули, з яких виготовляють предмети побуту, корпуси електротехніки, труби, іграшки, та навіть одяг. З макулатури – газетний і туалетний папір, тканину,

руберойд та картон. При спеціальній обробці відпрацьованих шин отримують сировину для килимків, підлоги, підошов взуття, покриття тенісних кортів та будівництва доріг. Перероблену сировину зі скла можна використовувати для виробництва цегли, плитки, та кераміки. Металобрухт є дуже вигідним у сміттєвому бізнесі, бо підлягає багаторазовій переробці без втрати властивостей.

Саме така, екологічно свідома поведінка, є запорукою вирішення сміттєвої проблеми. Соціально активні громадяни України ініціюють створення та функціонування різноманітних громадських екологічних організацій ( екоклуб «Зелена хвиля», громадська ініціатива «Зробимо Україну чистою», інформаційний центр «Кліматінфо», тощо). Також використовуються різноманітні соціальні мережі та інші інформаційні технології, з метою інформування та агітації за необхідність участі кожного в охороні навколишнього середовища. Міністерство екології та природних ресурсів України пропонує « Електронну мапу» - проект, що надає можливість громадянам нашої держави інтерактивної взаємодії з приводу проблем довколишнього середовища. Кожен може долучитися до вирішення екологічних проблем як в державі, так і у власному регіоні.

З метою з’ясування готовності молоді до свідомої екологічної діяльності, було проведено соціологічне опитування студентів різних курсів та спеціальностей.
Дані опитування дозволяють зробити висновок, що переважна більшість студентів усвідомлює проблему побутових відходів, але потребує додаткової інформації про небезпеки, пов’язані з цією проблемою, про методики роздільного збирання сміття, про можливість особистої участі у вирішення даної проблеми. Відповідаючи на питання щодо пріоритетного джерела інформування, більшість респондентів назвали Інтернет.

Він є невід’ємною частиною нашого життя. Завдяки Інтернету, на думку Мануєля Кастельса, автора теорії мережевого суспільства, «місцевості втрачають своє культурне, географічне, історичне значення і реінтегруються у функціональні мережі, залучаючи до життя простір потоків, що замінює простір місць» [6]. За допомогою Інтернету інформація поширюється майже миттєво, незважаючи на державні кордони, та створює середовище для соціальної взаємодії на різних рівнях та у всіх сферах життєдіяльності.

Особливостями інтернет-комунікації науковці вважають віртуальність, інтерактивність, гіпертекстуальність, глобальність, креативність, анонімність, фрагментарність, мозаїчність.

Інтернет-комунікація в соціальному середовищі також має істотні переваги на відміну від інших видів комунікативної взаємодії. Це насамперед:
1) можливість взаємоопосередкованої взаємодії учасників комунікації через сторінки в соціальних мережах, блоги, чати, електронну пошту, скайп тощо;
2) часопросторова дифузність комунікації в інтернет-просторі – взаємодія не прив’язана до часу і місцеперебування комунікантів. Простір і час у віртуальній реальності моделюється самим користувачем;
3) тенденція до конвергенції (від лат. convergo – “наближатися”) – впливає на формування суб’єкт-суб’єктної моделі комунікації. Виявляється передусім у толерантному ставленні до політичної невизначеності іншого суб’єкта взаємодії, пошуку компромісів щодо прийняття його точки зору.

Враховуючи ці властивості ІТ- комунікації доцільно застосовувати Інтернет і для вирішення глобальних проблем людства, а саме з метою формування екологічної культури. Екологічна культура - тип життєдіяльності людини, що успадковується, та її взаємовідносини з навколишнім середовищем, що сприяють здоровому способові життя, стійкому соціально - економічному розвитку, екологічній безпеці країни і кожної людини, і виступає регулятором екологічної діяльності.

Саме з метою інформування земляків про можливості роздільного збирання відходів пропонуємо концепцію мобільного додатку «SEE», що розрахований на молодіжну соціально активну аудиторію. Також доцільним є створення агітаційних та інформаційних листівок та білбордів, що вміщують різноманітні факти про сортування сміття через призму місцевих реалій.

Використання інформаційних технологій сприятиме підвищенню рівня екологічної культури, а також забезпечить, активну соціальну взаємодію екологічно свідомих громадян не тільки в реальному житті, але й у віртуальному світі.