Вечір повільно стирав контури дня. Місто втрачало шум, залишаючи лише уривки звуків і тепле світло у вікнах. Повітря було густе, насичене спокоєм і втомою, яка більше схожа на полегшення. У такі моменти не хочеться говорити — достатньо просто йти вперед і відчувати, як день остаточно відпускає.