Віщча Академія Магії
Створили з друзями власний учбовий заклад - Віщча Академія Магії - надалі "ВАМ".

Авжеж директором буду, я! Моя ідея, Моя академія. А ще ніхто не посмів сперечатись, що я володію всіма видами Магії одночасно. Тож і вчителів наймаю я! Резюме відправляйте телепортом.

Наша Академія охороняється не високим, але широким в плечах рудобородим Вікінгом, з справжнім молотом у ніг. Але Вікінг - "вартовий" лише на папері, насамперед він куратор кафедри Болю, та сірий кардинал "ВАМ". Адже на ньому, тримається більше ніж здається.

Кафедра Болю, знаходиться недалеко від кафедри Ілюзій. Одразу, навпроти, лабораторії - де завідує відомий Художник Фльюролог - пан Сом. Звично вусатий, та іноді не звично світиться флюром. Нуу, а те що це наполовину риба сом, наполовину людина, всім надіюсь ясно?

На поверх вище лабораторії, знаходиться кабінет Худ-рука. Кабінет просторий, світлий, багато м'яких місць, але не тільки на підлозі стоять диванчики, а і на стінах є зручні м'які лежаки. Власник кабінету, як раз вилизувався на одному з лежаків, прямо під стелею на найвищому місці. Чорний, з велетенськими темними очиськами та кучерявим пишним хвостом Кіт. В молодості був відомим артистом Магії, тож тепер передавав свій творчий талант далі.

На кухні, у Віщій Академії Магії - завідувала мініатюрна руда Фея вогню. Вона, керувала своїми підопічним дуже розумно, її менеджменту можна було повчитися навіть ярим акулам бізнесу.

Правда, після того, як Фею взяли на роботу, я терміново мусила завести нові правила в академії. Та повісити оголошення у вітальні - "Забороняю трусити з крил феї пилок без її письмового дозволу!!!" А то, бідна Фея, на третій тиждень ледь літала. Мені її стало шкода, а надто бісили задоволені рожи Худрука з Фізруком, що ще з тиждень потім, лиш літали під стелею кабінету та ражали як коні. І були покарані, аж місяць прибирали навколо замку! Стільки лопат зламаних, ех... не бачила жодна з Академій! Тепер сніг чистити не їх задача. От ліниві жопи!

На вулиці, ще до сходу сонця, робили зарядку студенти з Фізр-уком. Середнього зросту, з широкими плечима та бородавкою між очей, Гремлін Фізр-ук, був відомим дуже гучним командним голосом, що лунав на всю площу перед "ВАМ".

Біля воріт, вже майже догріб сніг, Граф Фрактакула. Він, в нас, вчитель інформатики. 21 сторіччя, чи як? Ви бачили, що можна робити за допогою комп'ютера? Магія! Він, точно встигне, прибрати до сходу сонця. Він же вампір, не лише швидкий - згоріти може.

На протилежній частині замку, керує заміститель директора, куратор Кафедри Темних Мистецтв, прекрасна Відьма. А ви бачили, хоч одну, НЕ гарну відьму? То брехні!
Вона була тонка, як берізка, скільки б не їла. В неї завжди ідеальний вигляд, макіяж, сукня. Та дуже миле личко, обрамлено рожевим прямим волоссям до плечей. Як би вона не була б Зам. Директора по Темним Мистецтвам, то можна було вирішити, що вона ще одна фея. Але знаєте як кажуть? Відьма від феї відрізняється лише настроєм. А то не знали, що чарівна паличка легким рухом перетворюється на мітлу і назад?

Буквально на днях, в нас пройшла, важлива нарада. Приймали рішення, чи брати Художника Сома на повну ставку. Довго сперечались усі.
Лише Відьма відпочивала, деякий час не вступала в розмову. А потім, різко видала:
"-Хай принесе мені чарівну паличку, забула її у ванній - буде в нього повна ставка і ціла кафедра Ілюзій!"
Замріяний Сом, незадумуючись, задіяв магію ілюзії та спробував просочитись у ванну - ставши прозорим. Нажаль його помітили та зачинили двері перед носом. Роздратований Сом лиш пожалівся:
"-Двері закриті."
Прекрасна відьма, гірко протомила :
"- Пів ставки та кабінет Флюролога." Тепер, вже риба, почервонів від злості. Задіяв усі свої сили і незабаром паличка була в його руках. Не придумавши нічого краще, він вирішив кинути паличку відьмі на руки прямісінько зі сходів. Тільки-но паличка впала на Відьму, як та різко видала рішення яке тут же прийняли всі!
"-Нуль Тридцять п'ять ставки і Флюрний ліхтарик!"

Часто з завучем не посперечаєшся, особливо враховуючи те що вона Відьма Темних Мистецтв.
Злий, червоний, Сом лише ображено вичавив:
"-Відкрию своє ПТУ, будете знати!"

Отак і живемо.